Фредеріка Броерс і Нучка де Кейзер, автори дослідження, опублікованого в журналі Heritage Science, з’ясували, що Рембрандт цілеспрямовано змішував ці пігменти з іншими, як-от свинцево-олов'яний жовтий і кіновар, щоб домогтися ефекту золотистого блиску на одязі персонажів картини.
Це відкриття відбулося в рамках масштабного проєкту Operation Night Watch, що розпочався 2019 року. Рентгенівське флуоресцентне сканування картини виявило наявність миш’яку і сірки на одязі лейтенанта Віллема ван Рюйтенбурха, що призвело до припущення про присутність аурипігменту і реальгару. Однак детальний аналіз двох крихітних зразків фарби показав, що замість них використовували парареальгар і напіваморфний парареальгар.
Присутність парареальгара зазвичай пов’язують зі старінням реальгара, але в даному випадку пігменти були рівномірно розподілені, і фарба виглядала незміненою. Це дало змогу вченим зробити висновок, що Рембрандт навмисно використовував ці пігменти для створення золотих деталей.
Історичні джерела підтверджують використання таких пігментів у XVII столітті. Пігменти миш’яку, ймовірно, надходили до Амстердама з Німеччини, Австрії та Венеції. Сучасник Рембрандта, Віллем Калф, також використовував подібні суміші пігментів.
Таким чином, Рембрандт змішував парареальгар і напіваморфний парареальгар з іншими пігментами для створення унікального помаранчево-золотого блиску, що ще раз підкреслює його майстерність і новаторський підхід до живопису.